Міністерство освіти і науки України Національний університет "Львівська політехніка" Кафедра техногенно-екологічної безпеки Розглянуто і схвалено на засіданні кафедри ТЕБ 25 вересня 2007 р. (протокол № 2) Зав. кафедри _____________Мохняк С.М. Тема 2 (лекція ) НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ ТА НЕГАТИВНІ ЧИННИКИ ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА з дисципліни "Безпека життєдіяльності" для студентів всіх спеціальностей Львів - 2007 План Класифікація надзвичайних ситуацій середовища життєдіяльності. Негативні чинники природного середовища життєдіяльності. Характеристика природних небезпек літосферного, гідросферного, атмосферного походження та заходи безпеки. Негативні чинники техногенного впливу на довкілля України та Львівщини. Небезпеки від антропогенного впливу на довкілля. Негативні чинники природного середовища життєдіяльності Характеристика природних небезпек і правила безпеки людини Природні небезпеки – це природні явища, які мають надзвичайний характер (стихійні лиха), порушують нормальну життєдіяльність населення, спричиняють загибель людей, руйнування і нищення матеріальних цінностей. Це вулкани, землетруси, посухи, селеві потоки, повені, буревії, снігові лавини, зсуви, обвали, смерчі, масові торф’яні та лісові пожежі, снігові замети, довгочасні заливні дощі, сильні стійкі морози, а також епідемії, епізоотії, масове розповсюдження шкідників лісового і сільського господарства. Деякі стихійні лиха (пожежі, обвали, зсуви і т.і.) можуть виникнути в результаті дій людини, але наслідки їх завжди є результатом дії сил природи. Для кожного стихійного лиха характерна наявність властивих йому уражаючих факторів, що несприятливо діють на здоров’я людини. Найбільших збитків завдають повені (40%), буревії (20%), землетруси і посухи (по 15%). Близько 10% загальної шкоди припадає на інші види стихійних лих. За причинами виникнення НС природного характеру поділяються на: Геологічні (зсув, обвал, ерозія, просідання грунту) Геофізичні (вілкани, землетруси) Метеорологічні (буревії, зливи, град, снігові замети, ожеледь, мороз, спека, туман) Гідрологічні (повінь, паводок, сель, снігова лавина) Природні пожежі (лісові, торфяні, степові) Масові захворювання (епідемія, епізоотія) За місцем локалізації стихійні лиха поділяються на: літосферні (землетруси, вулкани, зсуви, селі); гідросферні (повені, снігові лавини, шторми); атмосферні (буревії, зливи, ожеледі, блискавки). Літосферні стихійні лиха Вулкани є найнебезпечнішими для життєдіяльності людства. Вони виникають на стиках тектонічних плит (платформ), де внаслідок тертя і зсуву між плитами з надзвичайною силою виривається рідка порода – магма. На Землі є близько 20 таких платформ і біля 600 активних вулканів. Землетруси – це сильні коливання земної кори внаслідок переміщення і зіткнення тектонічних плит. При цьому в осередку землетрусу виникають сейсмічні хвилі (пружні коливанняземної кори), які слабшають в напрямку від епіцентру (на поверхні Землі) до периферії. Сейсмічно небезпечними є молоді гірські пояси: Альпи, Апенніни, Карпати, Кавказ, Гімалаї, Крим, Кордильєри, Анди. Вторинними вражаючими факторами землетрусів можуть бути пожежі, затоплення водою значних територій суші, радіоактивне, хімічне забруднення місцевості та інші фактори. Основними характеристиками землетрусу є: глибина осередку (від 10 до 30 км); магнітуда і інтенсивність енергії на поверхні землі. Магнітуда землетрусу – умовна величина, яка характеризує загальну енергію пружних коливань, викликаних землетрусами або вибухами і пропорційна логарифму енергії землетрусу. За шкалою Ріхтера магнітуда землетрусу (М) змінюється від 0 до 9. Збільшення її на 1 означає десятикратне зростання амплітуди коливань в грунті і збільшення енергії землетрусу в 30 разів. Тривалість поштовхів переважно складає кілька секунд. Інтенсивність енергії на поверхні Землі (сила землетрусу) вимірюється в балах і залежить від глибини осередку, відстані від глибини осередку, магнітуди, відстані від епіцентру землетрусу, геологічного складу грунтів і інших факторів...